Реальна загроза з боку Росії: як країни Балтії готуються боронити свої кордони

Зростання загрози для країн Балтії з боку Росії

фото: GettyImages

Литва, Естонія та Латвія формують найсильнішу східну лінію оборони НАТО. Адже саме вони межують із Росією та Білоруссю, а отже, перебувають у високій зоні ризику імперіалістичних посягань росіян. Особливо це стало зрозумілим після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Тим часом останні місяці особливо помітно ознаменувалися зростанням напруги. Литва, Латвія та Естонія знову опинилися в епіцентрі гібридного тиску з боку Росії, яка вдається як до демонстративних військових кроків, так і до прихованого саботажу.

Російські літаки вже неодноразово порушували повітряний простір Балтійського регіону. Зокрема, військовий літак Су-35 порушив кордон Естонії біля півострова Юмінда у травні цього року. Це порушення тривало менш як хвилину, проте стало тривожним дзвіночком, після якого генсек НАТО Марк Рютте наголосив, що союзники по НАТО діють та діятимуть колективно у гарантуванні безпеки країн-членів у Балтійському регіоні. Він нагадав, що Альянс має місію повітряного патрулювання в Балтії, а також місію Baltic Sentry, яка працює над захистом критичної підводної інфраструктури НАТО.

Проте проблема є не лише у повітряному просторі – зростає також активність так званого «тіньового флоту» у Балтійському морі, що пов’язується з пошкодженнями підводної інфраструктури: інтернет-кабелів, трубопроводів, електроліній. Водночас фіксується навмисне глушіння GPS, що створює ризики для цивільної авіації.

Додаткову тривогу в регіоні викликає нарощення російської військової присутності поблизу Сувальського коридору, адже це є стратегічна лінія, яка з’єднує Балтійські країни з рештою НАТО. Щобільше, на тлі заяв про розміщення тактичної ядерної зброї в Білорусі, ризик ескалації суттєво зростає.

Усе це спричинило те, що наразі у регіоні панує чітке усвідомлення того, що нова фаза конфронтації з Росією вже почалася, і хоч поки що невідомо, якою вона буде, проте небезпека висока.

Реакція країн Балтії на реалії загрози від Росії: збільшення витрат на оборону

фото: mil.ee

У відповідь на ці загрози та ризики країни Балтії активно зміцнюють оборону: збільшують витрати на безпеку, модернізують інфраструктуру для швидкого перекидання військ і беруть участь у масштабних навчаннях НАТО.

Гостро відчуваючи небезпеки та ризики, Естонія, Литва і Латвія витрачають на оборону більше, аніж чимало інших європейських країн. Зокрема, усі три держави найближчими роками планують збільшити витрати до 5 – 6% ВВП.

Естонія вже склала свої плани та хоче швидким темпом нарощувати можливості у різних сферах військової промисловості – це і ППО, і безпілотники, і багато інших збройних елементів.

«Щорічний внесок Естонії в оборону в період 2026-2029 років становитиме близько 5,4%. Разом із Латвією і Литвою ми вважаємо, що в нинішній ситуації з безпекою необхідно довести витрати на оборону союзників по НАТО до 5% від ВВП. Крім збільшення витрат на оборону, ми робимо особливий акцент на інвестиціях в оборонну промисловість на рівні Європейського Союзу і держав-членів, наприклад, через загальний механізм кредитування Європейського Союзу, щоб забезпечити обороноздатність наших країн», – відзначив міністр оборони Естонії Ханно Певкур наприкінці травня.

Латвія розпочне з того, що 2026 року спочатку хоче виростити витрати до 4% ВВП на тлі нинішніх 3,45%. Поряд із модернізацією військової техніки та закупівлею нових систем озброєння, ці кошти спрямовуватимуть і на навчання та підготовку військових. А вже цього року країна інвестує гроші у посилення східного кордону.

Тим часом Литва також має амбітні оборонні плани на наступні роки. Спочатку країна ставила собі за мету збільшити витрати до рівня 5 – 6% упродовж наступних кількох років, проте за новими заявами, зробити це хоче вже у 2026 році.

Варто також відзначити, що країни Балтії вже тривалий час активно закуповують новітнє озброєння у великих кількостях.

Балтійська лінія оборони

Ще одним важливим елементом підготовки до можливих загострень у регіоні став спільний проєкт, спрямований на зміцнення кордонів з Росією та Білоруссю, – Балтійська лінія оборони.

Країни Балтії невеликі за територією, і ворог може проникнути вглиб країни за лічені години, якщо на кордонах не буде заздалегідь збудованих бар’єрів. Саме тому лінія оборони вкрай необхідна для ймовірного захисту територій та, якщо не зупинки, то відчутного сповільнення агресора. А війна в Україні показала, наскільки важливою є глибока оборона, аби нападник втрачав сили на кожному метрі території.

Країни Балтії домовилися про створення лінії оборони, включно із будівництвом сотень бункерів, після одного із самітів НАТО. А частково її будівництво вже розпочалося із 2024 року. Захисні споруди й так звані зуби дракона тоді з’явились на кордоні Латвії з Росією.

Загалом план конструкції, окрім бункерів, передбачає протитанкові рови, бетонні блоки, протитанкові міни та інші перешкоди, захисні споруди, склади з боєприпасами і сховища для них.

Вихід Литви, Латвії та Естонії з Оттавської конвенції

фото: GettyImages

Країни Балтії вперше почали говорити про денонсацію угоди в березні 2025 року, підкреслюючи, що таке рішення викликане посиленням військових загроз для тих країн НАТО, які мають кордон із Росією та Білоруссю.

Що ж це за Оттавська конвенція і чому вихід із неї став важливим кроком для трьох країн, які мають таких небезпечних сусідів? Ця угода була ухвалена ще 1997 року, вона передбачала повне усунення протипіхотних мін: держави, які підписали її, зобов’язувалися не використовувати, не розробляти, не виробляти, не купувати, не накопичувати, не зберігати та не передавати такі міни.

Тим часом денонсація конвенції, на думку керівництва країн Балтії, дозволить трохи врівноважити сили стримування Росії. Першим підписав закон про вихід країни з Оттавської конвенції президент Латвії Едгарс Рінкевичс 24 квітня. Наступним цей крок зробив Сейм Литви, коли 8 травня денонсував Оттавську конвенцію. І нарешті 13 червня Естонія поставила фінальну крапку в цій історії.

І тут варто згадати, що на початку березня Литва також офіційно вийшла з міжнародної конвенції, яка забороняє купівлю, використання і виробництво касетних боєприпасів. Аргументували у країні це тим, що для стримування потенційного агресора потребують всього доступного арсеналу озброєння у той час, як Росія є одним із найбільших виробників та власників цього виду боєприпасів, крім того, вона активно застосовує їх у війні проти України.

Війська НАТО у країнах Балтії

фото: Defence News

В Естонії, Латвії та Литві війська НАТО присутні в рамках посилення східного флангу Альянсу. Вони складаються з чотирьох бойових груп, які перебувають під командуванням НАТО та штабу багатонаціонального корпусу «Північний схід».

Ці багатонаціональні бойові групи у разі війни мають разом зі збройними силами країн Балтії здійснювати їх оборону. Ключовим учасником в обороні Латвії стала Канада, у Литві – Німеччина, тоді як в Естонії цю роль виконує Велика Британія.

Крім постійної військової присутності, у всіх трьох державах регулярно проводяться масштабні військові навчання НАТО, які покликані продемонструвати силу й готовність Альянсу до захисту.

Підготовка закладів охорони здоров’я

фото: MegaMeeting

Усі країни східного флангу НАТО переглядають протоколи реагування на кризові ситуації для закладів охорони здоров’я, організовують навчання, інвестують в балістичні шоломи й бронежилети й переносять операційні зали під землю.

«Питання не в тому, чи нападе Росія, – сказав у коментарі Politico заступник генерального директора Естонського департаменту охорони здоров’я Рагнар Вайкнеметс, який контролює готовність до кризових ситуацій – від пандемій до війни. – Питання в тому, коли».

Наприклад, Вільнюська університетська лікарня «Сантарос» розбудовує підземну інфраструктуру, укриття, вертолітні майданчики та автономні системи, які дозволять їй функціонувати навіть у випадку відключення електрики чи води.

Тим часом в Естонії, на додаток до бронежилетів для бригад швидкої допомоги, роздаватимуть супутникові телефони, щоб підтримувати зв’язок, якщо традиційні мережі вийдуть з ладу. Існують навіть плани створити незалежну інтернет-мережу, якщо це буде необхідно. Електрогенератори встановлюються по всій системі охорони здоров’я, враховуючи досвід України.

У Латвії заклади охорони здоров’я працюють над створенням національних запасів медикаментів та системою їх зберігання.

Проте у кожній з них залишається проблема кількості медичного персоналу, готового надавати допомогу у разі воєнних дій. Тож, над цією сферою також необхідно працювати. Адже, зокрема в Литві,  опитування показало, що понад чверть медичних працівників, найімовірніше, втекли б під час війни, тоді як менш як 40% залишилися б, а третина не впевнені.

Допомога країн Балтії Україні

фото: gettyimages

Зрозуміло, що свого часу вагомим поштовхом до ретельнішої роботи над своєю стратегією оборони для Литви, Латвії й Естонії стала війна Росії проти України. Саме тому ці країни були і є тими, хто чи не найбільше намагається підтримати українців різними способами: збройно, економічно, гуманітарно, а також на міжнародній арені.

Зокрема, Литва, Латвія та Естонія надали Україні військову допомогу, яка в перерахунку на ВВП стала однією з найбільших у світі – кожна держава спрямувала на підтримку близько 1,5 – 1,8% свого річного ВВП. Сукупно їхній внесок сягнув понад 1,6 млрд євро у військовій сфері. Вони не лише оперативно передали значну частину своїх арсеналів, а й закріпили довгострокову підтримку через зобов’язання фінансувати допомогу в наступні роки.

Литва була серед перших країн, які відреагував на російську агресію проти України. Адже ще до початку повномасштабного вторгнення Вільнюс ухвалив рішення про постачання українцям летального озброєння. І відтоді послідовно підтримує Україну – на рівні держави, через багатосторонні механізми й за допомоги волонтерського руху.

Латвія своєю чергою поєднує декілька різних рівнів підтримки – від конкретних пакетів допомоги й дипломатичного сприяння до вкладених фінансів у розвиток спроможностей України. Зокрема, йдеться і про стратегічну інвестицію в розмірі 10 млн євро у розвиток українського безпілотного виробництва.

З боку Естонії можна також звернути увагу не лише на військову підтримку, зокрема артилерійську, та проштовхування проукраїнських міжнародних ініціатив, але й на значну підтримку військової медицини. Країна регулярно передає польові госпіталі, медичне обладнання та спеціалізовані засоби для лікування й евакуації поранених.

Загалом, якщо об’єднано йдеться про допомогу країн Балтії, то кожна із них за роки російського повномасштабного вторгнення в Україну змогла відчутно підсилити окремий напрям. І продовжує це робити, розуміючи важливість української боротьби для всієї Європи та окремо для Литви, Латвії й Естонії.