Фото Слово і діло
Верховна Рада прийняла за основу та в цілому законопроект 10288-1, який передбачає зміни до деяких законів про права нацменшин з урахуванням експертної оцінки Ради Європи. Це черговий крок для переговорів щодо вступу в ЄС.
Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк та нардеп Олексій Гончаренко у Telegram.
Законопроект підтримали 317 народних депутатів. Сьогодні було прийнято доопрацьовану всіма фракціями версію проекту.
Зокрема, у прийнятому законопроекті сказано, що:
- заклади вищої освіти приватної форми власності мають право вільного вибору мови навчання, яка є офіційною мовою ЄС (викладання однієї, кількох або всіх дисциплін, виконання індивідуальних завдань та проведення контрольних заходів), із забезпеченням при цьому вивчення особами, які навчаються у таких закладах, державної мови як окремої навчальної дисципліни;
- у класах (групах)з навчанням мовами національних меншин (спільнот), які є офіційними мовами Європейського Союзу, гарантується право на використання мови відповідної нацменшини в освітньому процесі поряд з державною мовою;
- особи, які належать до нацменшин України, мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу, і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року мовою відповідної нацменшини до завершення здобуття повної загальної середньої освіти мають право продовжувати здобувати таку освіту відповідно до правил, які існували до набрання чинності Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»;
Зазначимо, віце-прем’єр з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина раніше заявляла, що проект закону містить додаткові запобіжники, які заблокують витік російських наративів та пропаганди.
З її слів, цей законопроект спрямований саме на захист нацменшин, він не передбачає розширення можливостей для російської мови.
Як відомо, реформа законодавчої бази щодо нацменшин — одна із семи рекомендацій Єврокомісії, які Україна отримала разом із статусом кандидата на вступ до ЄС.
