Оприлюднено повний текст російського меморандуму з урегулювання конфлікту, переданого українській делегації під час переговорів у Стамбулі. Документ, датований 1 червня 2025 року, містить три розділи з 31 пунктом та два варіанти умов припинення вогню.
Перший розділ документа викладає «основні параметри остаточного врегулювання», які фактично передбачають капітуляцію України. Країна-агресор вимагає міжнародно-правового визнання входження до складу РФ Криму, так званих ЛНР, ДНР, Запорізької та Херсонської областей з повним виведенням українських підрозділів з цих територій.
Документ передбачає нейтралітет України з відмовою від вступу до військових союзів, заборону військової діяльності третіх держав на українській території та розміщення іноземних збройних формувань. Росія також вимагає встановлення граничної чисельності ЗСУ, розпуску «українських націоналістичних формувань» та надання російській мові статусу офіційної.
Серед ключових вимог — законодательна заборона «героїзації нацизму», розпуск націоналістичних організацій, зняття всіх економічних санкцій та відмова від взаємних претензій щодо завданих у бойових діях збитків.
Другий розділ пропонує два варіанти припинення вогню. Перший передбачає початок повного виведення ЗСУ з територій, які Росія вважає своїми. Другий — «пакетну пропозицію» з вісьмома пунктами, включаючи заборону на передислокацію українських військ, припинення мобілізації, зупинку іноземних поставок зброї та виключення військової присутності третіх країн.
Особливо вимогливим є пункт про оголошення дати проведення виборів президента України та Верховної Ради, які повинні відбутися не пізніше 100 днів після скасування воєнного стану.
Третій розділ деталізує послідовність кроків реалізації угоди. Росія пропонує оголосити 2-3-денне перемир’я для збору тіл загиблих у «сірій зоні» та передачу Україні 6000 тіл військовослужбовців ЗСУ в односторонньому порядку.
Документ передбачає встановлення 30-денного режиму припинення вогню з моменту початку відводу ЗСУ, протягом якого має бути завершено повний відвід українських частин з так званої території РФ та реалізацію всіх умов «пакетної угоди».
Фінальним етапом має стати підписання договору про остаточне врегулювання, його схвалення юридично зобов’язуючою резолюцією Радбезу ООН та ратифікація.
Контекст переговорів
Другий раунд переговорів між Україною та Росією відбувся у Стамбулі під посередництвом Туреччини після тримісячної перерви в переговорному процесі. Українська делегація на чолі з міністром оборони Рустемом Умєровим передала російській стороні список сотень депортованих дітей та власний меморандум з умовами врегулювання.
Сторони досягли домовленостей щодо обміну військовополоненими у трьох категоріях: тяжкохворих та тяжкопоранених, молодих солдатів віком від 18 до 25 років та тіл загиблих бійців у форматі «6000 на 6000». Умєров повідомив, що українська команда має тиждень на вивчення російського документа.
Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган запропонував організувати зустріч лідерів України, Росії та США в Туреччині, висловивши бажання «перетворити Стамбул на центр миру». Ердоган оцінив переговори як такі, що пройшли «чудово», незважаючи на відсутність серйозних проривів у принципових питаннях припинення вогню та зустрічі лідерів.
