Росія відправляє поранених солдатів назад на передову, щойно вони стають мобільними. Однак останнім часом дедалі частіше можна спостерігати більш екстремальні випадки, коли в атаку йдуть солдати на милицях або навіть в інвалідних візках.
Як зазначає аналітик Forbes Девід Гемблінг, на перший погляд, це «жахливе божевілля», але за ним може стояти холодний розрахунок — і для використання такої тактики у Росії є кілька причин, інформує UAINFO.org з посиланням на УНІАН.
Як каже дослідник ChrisO_wiki, проблема атаки солдатів на милицях пов’язана з російською бюрократією, в якій все має бути зроблено за правилами.
«У кожному підрозділі має бути певна кількість людей, тому, якщо вони не можуть отримати достатньо нової крові, вони поповнюють число пораненими», — говорить він.
Тож навіть якщо солдат перебуває в інвалідному візку, його можуть відправити в бій, якщо він технічно здатний тримати зброю. Величезні втрати, понесені під час «м’ясних атак» Росії, означають, що такі смерті легко приховати в статистиці.
Також, згідно з новим указом, підписаним Путіним у листопаді минулого року, солдати з тяжкими пораненнями отримають 3 мільйони рублів, у той час, як ті, у кого легкі поранення, отримають 1 мільйон рублів.
«Це фактично створює стимул для утилізації тяжкопоранених солдатів», — пише Гемблінг. Бо якщо поранений солдат загине внаслідок нападу, влада може взагалі не виплатити родичам жодної компенсації.
«Якщо людина зникла безвісти, сім’ї не платять гроші. Для доказу потрібно тіло, а якщо тіла немає, то все, вибачте, до побачення», — розповів російський дезертир.
